Розрізи і розриви під час пологів
Як відомо, родовий біль має чудову властивість - він швидко забувається. Тому дуже багато жінок, згадуючи народження своєї дитини, розповідають лише про те, як лікарі їх «порізали», в результаті чого їхнє життя в перший місяць після пологів ускладнилась. Як правило, мова в цьому випадку йде про перінео- або епізіотомію. Ми розповімо, що це за операції, навіщо вони потрібні і головне - що може жінка зробити для того, щоб їх уникнути або зробити ці ушкодження менш хворобливими.
Що таке промежина?
Тазове дно, або промежина, - це внутрішня опора нашого тіла, всіх наших внутрішніх органів. Воно складається з трьох шарів м'язів. М'язи нижнього (зовнішнього) шару розташовані у вигляді вісімки, кільця якої обхоплюють піхву і задній прохід. Середній шар представлений трикутним м'язом. І нарешті, верхній (внутрішній) шар утворює діафрагми тазу. Це парний і найбільш потужний м'яз тазу, чиї волокна створюють справжній купол.Настільки складна будова і тісний зв'язок промежини з сечостатевими органами означає, що ця область піддається сильним навантаженням і відіграє важливу роль в роботі органів, що розташовуються в малому тазу.
І дійсно, тазове дно є опорою для внутрішніх статевих органів, сечового міхура і прямої кишки. Пошкодження або слабкість цієї мускулатури ведуть до опускання або навіть випадання органів і порушення їх функцій.
Крім того, разом з м'язами черевної стінки і діафрагми (м'язової перегородки, що розділяє грудну і черевну порожнину) тазове дно бере участь у регуляції внутрішньочеревного тиску, а отже, впливає і на органи, розташовані в черевній порожнині.
Під час пологів ці м'язи унікальним чином розтягуються, утворюючи широку трубу, через яку і проходить маля. Після пологів вони скорочуються, знову займаючи колишнє положення.
Причини розривів
На жаль, як би ідеально не були «сконструйовані» м'язи промежини, існує безліч факторів, що знижують їх еластичність і сприяють розриву промежини. Серед них:- вік жінки більше 35 років, особливо якщо це її перші пологи;
- висока промежина (коли відстань між заднім проходом і входом в піхву складає більше 7-8 см);
- розвинена мускулатура промежини (наприклад, в жінок, які професійно займаються спортом);
- рубці на промежині після травм, отриманих під час попередніх пологів або в результаті пластичних операцій;
- набряк промежини (при слабкій пологовій діяльності, тривалих потугах);
- швидкі і стрімкі пологи;
- недостатній захист промежини при виведенні голівки і плічок дитини;
- неадекватна поведінка породіллі - під час пологів, особливо під час другого періоду, коли відбувається вигнання плоду, необхідно неухильно дотримуватись рекомендацій лікаря і акушерки, які контролюють стан промежини.
Не варто забувати, що запальний процес в піхві (кольпіт, вульвовагініт) сприяє значно більшій травматизації м'яких тканин родових шляхів. Тому всім жінкам рекомендується здати мазки на флору піхви в 36 тижнів вагітності і при необхідності пройти відповідне лікування.
Розриви бувають внутрішніми (на шийці матки і всередині піхви) і зовнішніми (на виході з піхви). Розриви шийки матки найчастіше виникають наприкінці першого періоду пологів, коли шийка матки ще не повністю відкрилася, а голівка плоду вже притиснулася до входу в малий таз, тисне на сечовий міхур і пряму кишку; при цьому виникає бажання потужити і тим самим позбавитися болю. Однак робити цього в жодному разі не слід, так як тиск на ще не відкриту шийку матки призводить до її розривів.
У свою чергу, за принципом «сила дії дорівнює силі протидії» шийка матки тисне на голівку плоду і призводить до додаткових травм у ще не народженої дитини. Голівка плоду повинна опускатися повільно, поступово розширюючи тканини піхви і промежини. Будь-яке форсування може призвести до травм піхви - ушкоджень і розривів.
Для того щоб цього не сталося, потрібно слухати рекомендації лікаря й акушерки і не тужитися раніше, ніж голівка повністю заповнить всі піхву і дійде до виходу з малого таза. У процесі виходу голівки і плечиків плоду може травмуватися слизова оболона статевих губ. Це відбувається при швидкому розгинанні під час її народження.
Ступені розриву промежини:
I ступінь: порушується задня спайка (невелика ділянка шкіри промежини між входом у піхву і прямою кишкою) і стінки піхви. М'язи промежини залишаються неушкодженими. II ступінь: порушуються шкіра промежини, стінки піхви і м'язи до сфінктера прямої кишки.
III ступінь: розрив II ступеня поглиблюється, захоплюючи сфінктер прямої кишки, а іноді і її стінку.
Коли необхідне розрізання промежини?
Існують наступні показання до розсічення промежини:Загрозливий розрив промежини (зустрічається при великому плоді, високій промежині, ригідності - поганій розтяжності тканин промежини і т.д. ). Найчастіше розрив починається з задньої спайки, а потім переходить на промежину і стінки піхви. Розрив починається не раптово - йому передують зміни зовнішнього вигляду промежини.
До ознак, які свідчать про можливий розрив, відносяться характерне випинання промежини, синюшність, набряк, а потім блідість шкіри. Якщо акушери помічають ознаки загрозливого розриву, то здійснюють її розрізання. Робиться це тому, що гладкі краї різаної рани загоюються після накладання швів краще, ніж нерівні краї рваної рани.
Передчасні пологи - щоб уникнути тиску тканин промежини на крихкі кістки черепа недоношеної дитини.
Необхідність укорочення періоду вигнання через стан породіллі (підвищений артеріальний тиск, вроджені та набуті вади серця, міопія і т.д.
Внутрішньоутробна гіпоксія плода (розріз допомагає зменшити тиск з боку промежини на голівку дитини і прискорити процес народження).
Оперативні пологи (при необхідності накладення щипців, вакуум-екстрактора).
Тазове передлежання плоду - щоб уникнути утруднень народження голівки, розмір якої перевершує розмір вже народжених сідничок.
Вибір методу розрізу промежини
Епізіотомія або перінеотомія
Розрізи промежини можуть бути двох типів: перінеотомія - розріз, спрямований прямо, до прямої кишки, і епізіотомія, при якій розріз спрямований убік.Метод розсічення промежини під час пологів вибирають з урахуванням особливостей і патологічних змін промежини, акушерської ситуації, розмірів плоду.
Перінеотомію проводять при нормальному механізмі пологів у випадку загрози розриву «високої» промежини (збільшена в порівнянні з нормою відстань між задньою спайкою великих статевих губ і заднім проходом), а також при передчасних пологах.
Показаннями до епізіотомії є загроза розриву «низької» промежини (коли відстань між прямою кишкою і входом у піхву невеликий), гострий підлобковий кут (кут, під яким сходяться кістки лонного зчленування), тазові передлежання плоду, рубцеві зміни промежини, акушерські операції (накладання акушерських щипців, вакуум-екстрактора).
Латеральну епізіотомію - розріз строго в бік - здійснюють тільки при патологічних змінах промежини, що не дозволяють застосовувати інший метод її розсічення (наприклад, при пухлинах) - такі розрізи гірше гояться.
Перінеотомію і епізіотомію проводять у другому періоді пологів, коли передлежача частина плоду опустилася на тазове дно і з'явилась напруга промежини, до виникнення її розриву. Операцію виконує лікар, в екстрених випадках при його відсутності - акушерка.
Операція перінеотоміі знеболювання не вимагає, оскільки ішемія (відсутність кровопостачання) тканин промежини веде до втрати больової чутливості. Перед розрізанням шкіра промежини обробляється настойкою йоду. Розріз, як правило, проводиться ножицями в момент прорізування голівки плоду. Його довжина в середньому складає 2-3 см. Втрата крові, як правило, при цьому невелика. Відновлення розсіченої промежини проводиться після народження плоду.
Догляд за швами
Щоб виявити травми, після пологів лікар обов'язково оглядає м'які тканини родових шляхів. Незалежно від того, були це розриви або розріз, цілісність тканин обов'язково відновлюється. Чи буде застосовуватися знеболювання, і яке саме - залежить від ступеня пошкодження пологових шляхів.Якщо у жінки виявлені тільки розриви шийки матки, то знеболювання не потрібне, так як в шийці матки відсутні больові рецептори. На розриви шийки матки накладаються шви розсмоктувальними нитками (кетгутом або вікрилом). Знімати їх не потрібно.
Якщо виявлені розриви піхви та малих статевих губ, їх зашивають, як правило, під місцевою анестезією. Як і при розривах шийки матки, в якості шовного матеріалу використовуються розсмоктувальні нитки.
Якщо була пошкоджена промежина, в залежності від глибини рани роблять або місцеве знеболення, або внутрішньовенний наркоз (при цьому жінка занурюється в сон на нетривалий час). Якщо під час пологів використовувалася епідуральна анестезія, то жінці просто вводять додаткову дозу анестетика.
Цілісність промежини відновлюється пошарово. Спочатку ретельно зіставляють м'язи - глибокі і поверхневі, потім накладають шви на шкіру. Якщо шви накладають кетгутом, знімати їх не потрібно, а якщо шовковою ниткою, то шви знімають на 5-7 день після пологів.
В післяпологовий період шви на промежині і статевих губах обробляють перекисом водню і розчином «марганцівки» або «зеленки» 1 раз на день. Це робить акушерка в післяпологовому відділенні. Якщо розриви м'яких тканин родових шляхів були глибокими, то можливе призначення антибактеріальних препаратів - через близькість прямої кишки і можливість інфікування.
При болях в області швів призначають знеболюючі засоби в перші три доби після пологів, при набряку рекомендується застосування міхура з льодом.
Як поводитися?
Якщо вам наклали шви на промежину, дотримуйтесь ряду правил: - При відсутності протипоказань ходити жінці дозволяють до кінця першої доби після пологів, сидіти - через 2-3 дні після зняття швів (тобто на 7-10-у добу після пологів). У пологових будинках де жінки їдять не в палаті, а в їдальні, для таких породіль передбачені високі столи (щось типу барної стійки).
- Годувати дитину треба буде лежачи.
- При розриві III ступеня перші дні необхідно буде дотримуватися спеціальної дієти (бульйон, чай, фруктові соки, кефір), для того щоб 6-7 днів не було випорожнень. На 7-й день вам дадуть проносне (тужитися не можна): бажано, щоб акт дефекації пройшов якомога легше.
- Потім вам дозволять сидіти полубоком, на одній із сідниць - сідати рекомендується на бік, де немає розрізу (це можна робити на 5-у добу після пологів), на тверду поверхню.
- Під час перебування в пологовому будинку і протягом тижня вдома після кожного походу в туалет потрібно обробляти промежину (промити її проточною водою, добре просушити). Слід пам'ятати, що підмиваючі рухи слід здійснювати спереду назад, від лобка до прямої кишки, щоб зменшити вірогідність попадання мікробів до рани. Після цього бажано кілька хвилин полежати без білизни, щоб шкіра висохла самостійно, а потім можна одягнутися, але не забувайте частіше (кожні 2 години) змінювати прокладки, оскільки рана повинна бути сухою.
Можливі ускладнення
В області швів можуть виникати біль, набряк, ранова інфекція, гематоми, абсцеси. При виникненні сильних болів, почуття пульсації і посмикування, розпирання в області швів негайно зверніться до свого лікуючого лікаря, для того щоб виключити це грізні ускладнення.При виникненні ускладнень лікар призначить терапію - в залежності від виду ускладнення: часте прикладання льоду, лікування мазями або хірургічне втручання. При наявності розривів шийки матки, особливо глибоких, при супутньому запальному процесі в піхві після накладання швів може сформуватися рубцева деформація - стан, при якому сполучна тканина рубців деформує шийку матки.
Надалі цей дефект можна виправити за допомогою лазера, а при більш глибокому ураженні проводять хірургічну корекцію - пластику шийки матки.
Розриви піхви та малих статевих губ заживають практично без наслідків і без видимих рубців. Однак при розривах в області клітора може порушитися чутливість в цій зоні, яка в подальшому відновлюється протягом декількох місяців.
Загоєння промежини може пройти без ускладнень - залишиться лише шкірний рубець. При наявності кольпіту (запалення піхви) можливе розходження швів на промежині. Формування неспроможності м'язів тазового дна з подальшим опущенням стінок піхви і матки.
У такій ситуації через кілька місяців після пологів буде потрібна досить складна операція - пластика піхви.
Профілактика
Чи можна уникнути розривів і розрізів? Однозначно відповісти на це питання не можна. Але, як вже було сказано, багато чого залежить від самої жінки - від її спокою і готовності виконувати всі вказівки лікаря. Що ви можете зробити зі свого боку, щоб спробувати уникнути розрізів?
По-перше, вам слід свідомо поставитися до підготовки до пологів. Ви просто зобов'язані бути інформовані про перебіг нормальних пологів і способи дихання і розслаблення. Це дозволить вам по можливості максимально наблизитися до фізіологічного перебігу пологів та уникнути штучного втручання в природний процес.
Зауважимо також, що ймовірність розривів підвищується при швидких і стимульованих пологах, тому, вміло і вчасно розслабляючись, правильно рухаючись і, що дуже важливо, не відчуваючи страху перед невідомістю, ви допоможете і собі, і своєму малюкові.
По-друге, вам допоможе масаж промежини, який слід робити регулярно. Починаючи з будь-якого строку (оптимально - з середини вагітності, але якщо є ускладнення в перебігу вагітності, зокрема підвищений тонус матки, загроза переривання вагітності - то після 36 тижнів вагітності) щодня або 2-3 рази на тиждень робіть масаж промежини з рослинною олією. Масаж краще проводити після душу або ванни у стані розслаблення і комфорту.
Займіть зручну позу - комусь подобається лежачи, комусь - поставивши одну ногу на узвишшя (наприклад, у ванній на бортик). Полийте 1 або 2 пальці маслом (краще їх саме поливати, а не занурювати в масло - з міркувань гігієни) та введіть їх у піхву. Давлячими рухами масажуйте його зсередини, особливо - у напрямку до заднього проходу (саме тут буде граничне розтягування при пологах).
Можна спробувати розтягувати піхву в сторони. Цю вправу краще робити не відразу, а коли ви вже звикнете до масажу: на перших порах розтягнення може бути неприємним через нееластичні тканини. Тривалість масажу - не менше 3 хвилин.
При цьому намагайтеся якомога сильніше розслабити м'язи піхви - тоді й неприємні відчуття будуть не такими сильними (при масажі), і навчившись такому розслабленню, ви зможете застосувати своє уміння в момент появи малюка на світ - тоді ризик розривів ще зменшиться, адже не буде «зайвого» напруги в промежині.
До-речі, масаж промежини допоможе вам і в тому випадку, якщо після пологів піхва стане «надто вузькою» (буває й таке! ). Для приготування спеціального засобу для масажу промежини візьміть пачку трави звіробою і рослинну олію. Траву викладіть в банку з кришкою, залийте олією «з верхом» і грійте на водяній бані 15-20 хвилин. Потім поставте банку в шафу на тиждень, після чого засобом можна скористатися.
Якщо ви не зробили спеціальної масажної олії, можна користуватися будь-якою звичайною олією.
По-третє, систематично виконуйте спеціальні вправи, спрямовані на поступове підвищення еластичності тканин промежини (проконсультуйтеся у вашого гінеколога з приводу того, чи можна вам виконувати такі вправи і які саме вправи будуть для вас найбільш ефективні ).
На закінчення хочеться сказати: налаштовуйтесь на краще, оптимізм і підготовленість до пологів допоможуть вам уникнути оперативного втручання.
Вправи Кегеля
Вправи Кегеля досить прості. Їх можуть виконувати всі жінки. Вони слугують для зміцнення м'язів області піхви і промежини, готуючи їх до пологів, і допомагають в післяпологовий період.Повільні стиснення. Напружте м'язи промежини, повільно порахуйте до трьох. Розслабтеся. Буде трохи складніше, якщо, затиснувши м'язи, утримувати їх у такому стані 5-20 секунд, потім плавно розслабити.
«Ліфт». Починаємо плавний підйом на «ліфті» - затискаємо м'язи трохи (1-й поверх), утримуємо 3-5 секунд, продовжуємо підйом - затискаємо трохи сильніше (2-й поверх), утримуємо - і т.д. до своєї межі - 4-7 «поверхів». Вниз спускаємося так само поетапно, затримуючись на пару секунд на кожному поверсі.
Скорочення. Напружте і розслабте м'язи якомога швидше.
Вштовхування. Потужьтесь вниз помірно, як при дефекації. Ця вправа, окрім м'язів промежини, викликає напруження і деяких черевних. Ви також відчуєте напруження і розслаблення ануса.
Почніть тренування з десяти повільних стиснень, десяти скорочень і десяти виштовхування по п'ять разів на день. Слід повторювати вправи не менше 25 разів протягом дня. Ви можете виконувати вправи практично де завгодно - під час прогулянки, перегляду телевізора, сидячи за столом, лежачи в ліжку.
На початку занять може виявитися, що ваші м'язи не хочуть залишатися в напруженому стані під час повільних стиснень. Можливо, ви не зможете виконувати скорочення досить швидко або ритмічно. Це тому, що м'язи поки ще слабкі - контроль покращується з практикою. Якщо м'язи втомилися в середині вправи, перепочиньте кілька секунд і продовжуйте.
Ви можете обговорити на форумі mamka.info такі теми:
Епізіотомія
Готуємо промежину до пологів
Джерело: missfit.ru
Немає коментарів:
Дописати коментар