Коли використовують
Лікарськими препаратами для схуднення лікують хворих. Хворих на ожиріння. Як правило, в більшості випадків хворі добре переносять призначену лікарями дієту зі зниженою енергетичною цінністю. Висока мотивація до лікування, психологічна підтримка, використання спеціальних продуктів і добавок призводить до того, що почуття голоду зникає через кілька днів від початку терапії. Якщо відчуття голоду не проходить, то використовують спеціальні препарати. З їх допомогою вдається знизити масу тіла додатково до призначеної дієті в середньому на 3 - 4 кг. Слід зазначити, що всі "аноретики" самі по собі не змінюють обміну речовин і не впливають на масу тіла пацієнтів.
Заборонені препарати для схуднення
Донедавна для схуднення найчастіше використовувалися препарати з групи фенаміну (фепранон, теренак), похідні фенфлюраміну (дексфенфлюрамін, він же ізоліпан і декстрофенфлюрамін). Через велику кількість побічних дій (легенева гіпертензія, ураження клапанів серця, звикання, психічне збудження) вони зняті з виробництва. Також заборонений ефедрин і всі добавки, що містять алкалоїди ефедри, так як були зареєстровані тяжкі побічні реакції, в тому числі і зі смертельними наслідками.
Дозволені препарати для схуднення
Ксенікал (орлістат)
До переваг цього препарату можна віднести відсутність центральної дії. Побічні дії: проноси, імперативні позиви на дефекацію, нетримання калу. Це обмежує можливості застосування даного препарату. Для зменшення небажаних явищ препарат необхідно використовувати на тлі низькожирової дієти.
Меридіа (сибутрамін)
Головним достоїнством препарату Меридіа, який викликає швидке відчуття насичення, є модифікація харчової поведінки. Пацієнти після курсу лікування Меридіа відвикають від переїдання. Недолік препарату - центральна дія з помірним підвищенням артеріального тиску і збільшенням частоти серцевих скорочень, тому препарат протипоказаний при артеріальній гіпертензії, ішемічній хворобі серця.
Показання до застосування препаратів
Показання до медикаментозної терапії ожиріння:
- ожиріння з ІМТ більше 30 кг/м2 (підвищений ризик ускладнень ожиріння);
- надлишкова маса тіла з ІМТ більше 25 кг/м2 у поєднанні з супутніми захворюваннями (артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом або абдомінальним типом ожиріння);
- ожиріння або надмірна маса тіла у фазі швидкого збільшення ваги і розвитку супутніх ускладнень.
Інші препарати для схуднення
Мікроелементи
Для нормалізації жирового обміну часто хворим на ожиріння призначають препарати, що містять мікроелементи. З цією метою використовують препарати хрому, цинку і марганцю.
Дегідратація і діуретики
Дегідратаційна і діуретична терапія рекомендована більшій частини хворих на ожиріння. Діуретики призначаються навіть при невеликих набряках. Дегідратаційна терапія проводиться для зняття внутрішньочерепної гіпертензії, компенсована форма якої зустрічається практично у всіх огрядних людей. У даному випадку застосовують препарат - тіосульфат натрію.
Гормони щитовидки
Гормони щитовидної залози підвищують термогенез, але в лікуванні ожиріння вони використовуються тільки за наявності гіпотерозу. Ліполітичний ефект тироїдних гормонів не виражений, а якщо результат і виявляється, то він пов'язаний з втратою м'язової тканини за рахунок катаболізму білків. Застосування L-тироксину або трийодтироніну не приводить до зменшення апетиту і не впливає на харчову поведінку, але може викликати кардіотоксичність.
Джерело: missfit.ru
Немає коментарів:
Дописати коментар