Харчування вагітних

Під час вагітності потреби організму жінки в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах, макро- та мікроелементах істотно зростають. Значення повноцінного, збалансованого харчування вагітної для нормального розвитку плоду, сприятливого перебігу і результату вагітності доведено численними дослідженнями. Найбільш демонстративними в цьому відношенні є дані порівняння маси тіла народжених дітей в період блокади м. Ленінград (зараз - Санкт-Петербург, Росія) в 1942р. Маса тіла доношених новонароджених становила на 550 г менше маси тіла новонароджених в 1940 р. (до блокади), а більше 40% дітей народилися недоношеними. Екстремальні умови життя і, перш за все, голодування зумовили високу смертність новонароджених у блокадному Ленінграді. Недостатнє харчування матері негативно впливає не тільки на масу, а й на довжину тіла плоду. Фактично, постійна гіпокалорійна дієта може бути основною причиною безпліддя у деяких жінок. Жінки з низькою масою тіла протягом вагітності частіше мають порушення з боку серцево-судинної і дихальної систем.

Порушення харчування в різні терміни вагітності по-різному впливають на стан плоду. Багато що залежить як від якісних і кількісних показників недостатнього харчування, так і від його тривалості. Короткі порушення в харчуванні можуть і не позначитися на розвитку плоду за рахунок запасів нутрієнтів в організмі матері. Але тривале голодування може викликати суттєве порушення. Надмірна вага жінки під час вагітності збільшує ризик розвитку гестаційного діабету, підвищення артеріального тиску. Крім того, збільшується вірогідність народження зайво великої дитини з витікаючими звідси наслідками.

Харчовий раціон вагітної

Білки

Навіть тимчасовий дефіцит білків призводить до затримки розвитку плоду і зниження його маси тіла, знижується маса мозку, печінки, серця. При голодуванні матері для живлення плоду використовуються, перш за все, глобуліни. Порушення співвідношення альбумінів і глобулінів у сироватці крові вагітних може впливати на ембріогенез.

Недостатній кількісний вміст білка в харчовому раціоні вагітної за рахунок зміни біохімічного складу крові, міометрія, значно збільшує ризик самовільних абортів, передчасних пологів, підвищення перинатальної смертності, ймовірності виникнення анемії.

Зміна якісного складу білка також впливає на перебіг вагітності. Переважання тільки рослинного або тваринного білка може вести до різних порушень: биосинтезу РНК і ДНК, зміни тривалості термінів вагітності, характеру пологової діяльності та ін. Особливе значення надається таким амінокислотам, як валін, гістидин, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, таурин, треонін, триптофан, фенілаланін.

Жири

На розвиток потомства впливають кількісні та якісні показники складу жиру в харчовому раціоні вагітних. Недостача загальної кількості жиру впливає на масу новонародженого, на утримання певних ліпідів у плазмі крові, що позначається на подальшому їх розвитку. Важливе значення надається лінолевій та ліноленовій полінасиченим жирним кислотам. Недолік деяких поліненасичених жирних кислот призводить до істотних змін розвитку нервової системи.

Вуглеводи

Надлишок вуглеводів в харчовому раціоні вагітної, особливо легкозасвоюваних, значно підвищує ризик внутрішньоутробної загибелі плоду. При недостатньому споживанні вуглеводів і більш високій швидкості окислення глюкози у вагітних, особливо в останній період вагітності, виникає зниження рівня глюкози в крові. Це призводить до посилення катаболізму білків в плоду і негативно позначається на його розвитку.

Вітаміни та мінеральні речовини

Під час вагітності значно зростає потреба у вітамінах і мінеральних речовинах. Особливо це стосується вітамінів групи В (В1), D. Аналіз фактичного харчування годуючих жінок показав, що споживання вітамінів А, С, В1 і В2 не досягає рекомендованих норм. Це пов'язано з рядом причин: одноманітний раціон харчування, вживання консервованих і рафінованих продуктів, недостатній вміст вітамінів в продуктах в певні періоди року, втрати при кулінарній обробці та ін. Наприклад, залежно від виду продукту, способу його обробки, втрати вітамінів можуть становити від 10 - 30 до 40 - 90%. Але якщо наприкінці літа спостерігається поліпшення забезпеченості вітаміном С, каротиноїдами і жиророзчинними вітамінами, то дефіцит вітамінів групи В, основними джерелами яких є продукти тваринного походження, не зникає. За результатами обстежень наголошується, що практично не виявлено жінок, що забезпечені всіма вітамінами. У більшої частини обстежених (70 - 80%) спостерігається поєднаний дефіцит трьох вітамінів і більше, тобто виявляються полігіповітамінозні стани незалежно від віку, пори року, місця проживання та професійної приналежності.

Дефіцит вітамінів порушує перебіг вагітності, веде до різних порушень розвитку плоду. Дефіцит вітаміну В6 часто призводить до деяких видів токсикозу вагітних, сприяє руйнуванню зубної емалі. Нестача вітаміну В6 і вітаміну В12 є однією з причин розвитку анемії у вагітних. При дефіциті вітамінів в плоду можуть спостерігатися найрізноманітніші розлади (від деяких видів порушення обміну речовин, наприклад ліпідного при дефіциті рибофлавіну, до аномалій розвитків і загибелі плоду при дефіциті тіаміну, піридоксину, ніацину, ретинолу, токоферолу тощо). На здоров'я вагітних та плоду негативно позначається і надмірне надходження вітамінів.

Слід підкреслити значення забезпеченості організму вагітної вітаміном С. Нестача вітаміну С може бути причиною передчасних пологів, викиднів, народження неповноцінних дітей, а надлишок вітаміну С в харчовому раціоні на ранніх стадіях вагітності може справити абортивну дію.

Дефіцит фолієвої кислоти асоціюється із збільшенням випадків народження немовлят з низькою вагою, дефектами нервової системи, наявністю мегалобластичної анемії у матерів. Адекватні кількості фолієвої кислоти повинні надходити вже протягом перших шести тижнів вагітності, тобто перш, ніж більшість жінок дізнаються, що вони є вагітними. Було встановлено, що збільшення швидкості метаболізму фолатів у вагітних жінок призводить до додаткової потреби в дієті фолатів приблизно від 200 до 300 мг на день. Надмірне споживання фолієвої кислоти (більше 1000 мг на день) може призводити до порушення балансу (дефіциту) вітаміну В12. Цей дефіцит може вести до незворотних неврологічних наслідків. Згідно з недавнім опитуванням GaLLup, тільки 15% жінок, у віці 18 - 45 років, знають про рекомендації добової потреби фолієвої кислоти в 400 мікрограмів. Спеціальні огляди показують, що середнє споживання фолієвої кислоти жінками становить приблизно 230 мкг/добу.

Надлишок або нестача макро- і мікроелементів під час вагітності також несприятливо позначається на стані організму вагітної та плоду. Ці речовини надають регулюючу дію на кислотно-основний обмін, активність ферментних систем і гормонів. Потреба людини в мікроелементах (цинку, міді, магнії, кобальті, селені тощо) не перевищує 0,10 - 10 мг/добу, однак вони необхідні постійно. Їхня нестача викликає зниження темпів росту і маси плоду, призводить до почастішання випадків розвитку каліцтв.

Останні роки велике значення почали надавати дефіциту йоду, який призводить до патології гестаційного періоду, порушення дозрівання плоду і тиреоїдної недостатності у новонародженого. Особливо це важливо в районах, що відносяться до осередків йодної недостатності. В умовах навіть легкого йодного дефіциту відбувається формування вторинної тиреоїдної недостатності, яка служить основною передумовою розвитку у дитини різноманітних відхилень з боку ЦНС (неврологічний кретинізм і субкретинізм) і власне тиреоїдної дезадаптації в періоді новонародженості (транзиторний неонатальний ендемічний гіпотиреоз, дифузний ендемічний зоб). Вже не перше десятиліття ендокринологам світу відомо, що в ендемічних регіонах у порівнянні з йодозабезпеченими у вагітних істотно підвищена частота спонтанних викиднів, мертвонароджень, а у їхнього потомства не тільки реєструється зниження інтелектуального індексу, але відзначається також високий ризик вроджених вад розвитку (серця та ін ).

Таким чином, неповноцінне харчування під час вагітності у вигляді надлишку або нестачі окремих нутрієнтів позначається і на здоров'ї самої вагітної і на здоров'ї дитини.

З іншого боку, на розвиток плоду може впливати підвищення середньодобової енергоцінності раціону харчування вагітної. У харчовому раціоні вагітних жінок, які народили великих дітей, відзначено підвищений вміст жиру і легкозасвоюваних вуглеводів і знижений вміст овочів і фруктів. Співвідношення основних харчових інгредієнтів (білків, жирів і вуглеводів) у раціоні було порушено і становило 1 : 1,4 : 5,5, а в жінок, які народили дітей з середньою масою - 1 : 1 : 3,7. Встановлено також, що при народженні великого плоду в раціоні вагітних була знижена кількість мінеральних речовин (зокрема, фосфору, кальцію і міді) та вітамінів В1, В2, РР і С. Таким чином, великі діти народжуються у матерів, які більше споживають вуглеводів і жирів при однаковому споживанні білку. Встановлена ​​пряма залежність між масою тіла плоду і вмістом в раціоні харчування вагітної вуглеводів. У третьому триместрі вагітності в жінок, які народили дітей з більшою масою тіла і споживали більше вуглеводів і жирів, виявляється істотне підвищення рівня глюкози в крові, холестерину, ліпопротеїдів низької щільності. В цих жінок спостерігався збільшений вміст недоокислених продуктів обміну в крові (пірувату і лактату).

Народження крупної дитини створює проблеми як для матері під час пологів, так і для дитини. Частіше розвиваються родова травма, асфіксія, вищий ризик постнатальної смерті. Надалі в таких дітей відзначаються відставання у розвитку, неврологічні ускладнення, ожиріння, артеріальна гіпертензія, прискорений темп розвитку атеросклерозу, онкологічні проблеми та ін. Відзначено, що чим крупніші новонароджені, тим рідше у них зустрічається гармонійний фізичний розвиток, зокрема, зростовагові показники.

Проблема ожиріння в жінок пов'язана також з віком: в 10% ожиріння спостерігається у віці від 15 - 19 років і до 60% у віковій групі від 40 до 44 років. Набагато більш висока кореляція існує між ожирінням і кількістю вагітностей: 16% ожиріння серед тих, хто ніколи не були вагітними, і 50 - 68% серед тих, хто багато народжують. З кожною вагітністю маса тіла жінки збільшується в середньому на 2,5 кг.

Лактація не допомагає матері повернутися до її вихідної маси тіла.

Таким чином, харчовий раціон вагітної за вмістом основних нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів), вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів і рідини повинен відповідати основним фізіологічним потребам. Повноцінним слід вважати харчовий раціон вагітної, до якого входять дані інгредієнти в оптимальних кількостях і співвідношеннях з урахуванням:

• віку вагітної
• її конституції
• наявності ожиріння або недостатнього харчування
• періоду вагітності або лактації
• терміну вагітності
• фізіологічних енерговитрат
• пори року
• надлишкової надбавки маси тіла (більше 300 - 350 г на тиждень)
• набряків вагітної
• особливостей професійної діяльності
• культурних, расових особливостей
• супутньої патології

Повноцінним харчування називається тоді, коли воно забезпечить нормальне функціонування всіх систем і органів як самої вагітної, так і майбутньої дитини.

Враховуючи, що як енергетична повноцінність їжі, так і якісний її склад впливає на перебіг і наслідки вагітності, то введенням певних дієтичних рекомендацій можна істотно впливати на здоров'я жінки під час вагітності та її майбутньої дитини.

Джерело: missfit.ru